Как много белых маленьких бабочек у светлого ручейка.
Вокруг нещадная жара, зной, безветрие, а они нашли себе спасительное пристанище и, словно не замечая ничего вокруг, весело порхают.
А окропив драгоценной водой свои крохотные крылышки, они с благодарностью устремляются в небо, радуя взор своего Создателя.
Оксана Логашова,
Россия
Я родилась в Одесской области в 1987 году. Но с детства живу в Ленинградской области. Закончила филологический факультет Санкт-Петербургского государственного университета (отделение русского языка и литературы). Работала учителем, корректором. Сейчас веду колонку о русском языке в газете «Гатчинская правда». Пишу стихи, прозу. Печаталась в юности в течение года в журнале «Пять Углов» (СПб), в 2012 г. в литературном журнале «Южная звезда» (Ставрополь), в христианской газете «Ладья» (Великий Новгород)(в четырёх номерах), в газете «Новосокольнический край» (Псковская область)(в 4 номерах: 2012 г., 2014 г.), в журнале «Примиритель» (Пермь), в гатчинских газетах "Уездные вести" и "Гатчинка.рф", в поэтическом сборнике "ЛИК" (г. Ленинск-Кузнецкий, Кемеровская область), в газете "Вести" (СПб), в альманахе "Писатель года. Романтика-2013" (Москва), в христианской интернет-газете "Путь" (Украина), в литературных интернет-журналах "Наша улица", "Живое слово", «EXISTENZ.RU», в литературном журнале "Млечный путь" (Иерусалим) (2014 г.), в "Вестнике Антониевского храма" (Воронеж, 2015 г.). e-mail автора:oxana.logaschova@yandex.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 2367 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
